Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


31 Трав 2012

Освіта за кордоном: Велика Британія чи США?

Читайте більше в рубриці Освіта за кордоном
 

Захистити британський диплом чи отримати освіту в США – хіба тільки шлях, як модно сьогодні казати, дітей-мажорів? На навчання за кордоном потрібні гроші. Безумовно. Однак, спілкуючись з випускниками Оксфорду, Лондонської школи економіки (LSE) чи Університету мистецтв Лондона (University of the Arts London), розумію, що гроші – далеко не вирішальний фактор. НародUA запускає нову освітню рубрику «Освіта за кордоном».

Хтось потрапляє на навчання за кордон через освітні агентства, хтось самотужки опановує інтернет-ресурси і каталоги університетів та шкіл, хтось сподівається на гранти та стипендії. Та кожному з них – цілеспрямованості не бракує. Їхній вибір та їхній успіх можна розглядати як ще один приклад для підкорення власних вершин.

 

Це перший матеріал з нової освітньої рубрики «Освіта за кордоном». Героями наших публікацій стануть випускники закордонних університетів, студенти мовних шкіл, викладачі. Разом з вами ми спробуємо зламати ті стереотипи, що заважають нам навіть думати про навчання за кордоном. Наскільки це вдасться – побачимо у ваших коментарях.

 

І перша наша історія від Василя Мірошниченка, випускника Лондонської школи економіки та політичних наук (London School of Economics and Political Science, LSE).

 

vasyl gol

vasyl gol

 

Про світогляд

Мої спогади 5-6 класів про Англію були щось на кшталт початкової фрази з підручнику «London is the Capital of Great Britain...». Я хотів поїхати у Велику Британію, тому що прагнув учитися в Європі.

 

Коли ж прибув до Лондона, то зрозумів, що Англія – це не Європа. Для мене це було неймовірним відкриттям. Парадокс у тому, що ми сприймаємо Велику Британію як Європу, а британці сприймають себе тільки як її частину. Вони кажуть: Європа десь там, на континенті – то Париж чи Брюссель... А ми ні, ми Велика Британія – ми ментально знаходимось між Сполученими Штатами Америки та Європою.

 

Відповідно до цього формується і їхній світогляд, зокрема сприйняття себе як частини колишньої імперії та світу взагалі.

 

Про освіту британську та американську

Американська освіта, я вважаю, залежить від дисципліни, частенько буває більш конкретною та практичною. Англія ж базується на самоосвіті. Лекцій небагато, здебільшого студентам дають завдання, які вони готують самостійно. Наприклад, на лекції в Лондонській школі економіки та політичних наук (LSE) можна було зовсім не ходити, власне як і здавати «еси» (підсумкові). Тільки у червні пишете екзамени з трьох основних предметів (за магістерською програмою, на якій я навчався), а потім до 1 серпня здаєте дисертацію. Але дисертація – це дуже голосно сказано. Скажімо так, оповідання на 40 сторінок. Ось якщо ви його здали і вам поставили «прохідну» оцінку, тоді отримуєте ступінь магістра. Якщо хоча б один предмет завалили – отже, не пройшли. Перескладати можна лише один раз, через рік у той самий час. Не здали і цього разу, про ступінь магістра можна забути!

 

vasyl gol

vasyl gol

 

Водночас вимоги до того, що ви маєте писати у ваших наукових роботах, ставляться дуже високі. Я насправді за цілий рік навчання не знав до кінця, що ж від мене вимагають.

 

Чесно кажучи, в Україні, в Інституті міжнародних відносин, де навчався, я отримав червоний диплом, особливо не напружуючись. На пари ходив рідко, за кілька днів вивчив кілька предметів чи декілька підручників і все склав на п'ять. В Англії начебто вчився найбільше за все своє життя. Я-то поскладав, і диплом мені дали, але очікував, що мої оцінки будуть значно вищі.

 

У США на відміну від Англії є конкретна система оцінок. Ти провчився 2 місяці – екзамен, провчився семестр – екзамен, і постійно-постійно екзамени. В Англії на магістратурі в мене за 1 рік був лише один екзамен, та й то письмовий. Щось на зразок – давайте пофантазуємо та щось напишемо.

 

Що таке Лондонська школа економіки

LSE – це маленький університет, там навчаються загалом 6-7 тисяч студентів. З іншого боку, LSE – один із «найміжнародніших» університетів світу. З огляду на університетську статистику, Лондонська школа економіки навіть більш «міжнародна», ніж Оксфорд. Так, в Оксфорді на бакалавраті навчаються переважно британці.

 

В LSE – і на бакалавраті, і на магістратурі – студенти з різних країн. Я товаришував з італійцями, єгиптянами, американцями, канадцями. Та жодного англійця! Не тому що я не хотів з ними дружити. Їх просто там було мало.

 

LSE дуже гарна школа. Її 35 випускників стали головами держав чи урядів у країнах, звідки вони родом, 16 нобелевських лауреатів. Але ми постійно жартуємо, що один з найвідоміших випускників – це Мік Джагер, при тому що він не закінчив школу, а провчився в ній тільки два роки. Все одно Мік Джагер – це зірка LSE.

 

Про самоосвіту

Насправді вас ніхто не контролює, вчитеся ви чи ні. Однак їхній «академізм» значно відрізняється від нашого. В Україні можна надрукувати наукову статтю, або й ні. Там якщо ви не публікуєтеся, не берете участі в наукових дискусіях тощо, вас можуть попросити – або рухайся, або рухайся звідси.

 

В Англію я їхав у досить свідомому віці. Мені було 24 роки, за плечима 4 роки досвіду роботи. Я вже знав, чого хочу, мав сильне бажання навчитися чомусь новому. І цю можливість я використав. При чому я багато займався самоосвітою, навіть якщо це було не тим, чим я займався.

 

Я спеціалізувався на вивченні міжнародної політичної економіки – абсолютно глобальний предмет. Пам'ятаєте Карла Маркса? Так це предмет – Карл Маркс сьогодні. Процеси міжнародної економіки, міжнародних відносин, політології, енергетики, навколишнього середовища і поєднання всіх цих аспектів разом з міжнародними фінансами і міжнародною торгівлею.

 

Також мене цікавили фінанси. Як я вивчав фінанси в Лондоні? Я щодня читав газету Financial Times, щотижня журнал – Economist. Насправді, читаючи ці видання, ви зможете розширити знання з будь-якої сфери. В університеті завжди мав можливість спілкуватися з фахівцями. В LSE щодня більше десятка відкритих лекцій, куди можна просто прийти послухати, ставити запитання. А ще в мене було дуже багато друзів, які працювали банкірами чи менеджмент-консультантами. Ці знання здобувалися вже з особистого спілкування.

 

Переваги Лондона

Спочатку Оксфорд. Із ним у мене трапилася дуже гарна історія. Минулого року, коли моїй доньці було 8 років, я вперше її повіз до Англії. Ми організували собі «тур Гаррі Потера». До речі, ви знаєте, що кілька епізодів для Гаррі Поттера знімалися в Оксфорді, зокрема в Крайсчерч коледж?

 

Привіз – ходимо по різних коледжах. А там діє таке негласне правило – по тій гарній зеленій травичці не можна ходити, якщо ви не студент. Тож ми гуляємо, я читаю написи дитині. А через години дві питаю в неї: «Ярославо, ти б хотіла вчитися тут, в Оксфорді?». Вона мені відповіла: «Так, я би хотіла для того, щоб ходити по газонах».

 

І це була така собі гарна мотивація, як мені здається – проста і дуже зрозуміла.

 

Чому я хотів навчатися саме в Лондоні? Лондон – це столиця, і там є все. Кампус LSE знаходиться за 15 хвилин пішки до Лондон-Сіті (найбільший бізнес-район світу), 15 хвилин – до Вестмінстеру, до парламенту, до всіх головних структур, які мене цікавили, зокрема, банки, урядові структури, науково-дослідницькі центри.

 

Самуель Джонсон – відомий англійський дядечко, один з тих, кого найбільше цитують. Так от він сказав, якщо вам набрид Лондон, значить вам набридло життя. Тут є все, що ви можете забажати – мистецтво, бізнес. Через LSE та інші столичні коледжі й університети ви отримуєте доступ до цього-таки життя. З іншого боку, навчання в LSE – дороге задоволення. Але він дає всі ці переваги, аніж скажімо університет іншого міста в Британії.

 

Тим більше, моє перебування в Лондоні було ключовим при виборі школи.

 

Як я опинився там і скільки мені це коштувало

Будучи студентом, я багато займався громадсько-молодіжною роботою. Я був у співзасновником молодіжної громадської організації «Європейський молодіжний парламент – Україна». Серед студентів сформувалася тусня із 50-100 осіб, і ми об'їздили чимало країн за кошти спонсорів. Ми були діти зі звичайних сімей, тому добре розуміли, що нам треба десь знаходити гроші.

 

Я мав бажання вчитися за кордоном. Усі ми на якомусь етапі розвитку почали подаватися на стипендії. Я подався в Британську Раду. І мені допомогло ось що. У Британській Раді дуже звертають увагу на тих, у кого вже є досвід роботи, і приймають заявки на стипендії та гранти від кандидатів до 35 років. Старші люди їдуть вчитися в Англію, бо вже знають, чого хочуть. У мене був також великий досвід громадської та волонтерської роботи, важливо мати і лідерські навики.

 

Я хотів вчитися тільки в LSE, тож подавав документи винятково туди. Пощастило – мене взяли. Мені пощастило вдвічі, коли призначили стипендію від уряду Великої Британії. Це стипендія Chevening, яку на Україну в мій рік, а вчився я в 2005 році, виділили всього стипендій десять.

 

Навіщо мені освіта за кордоном

Для багатьох в Україні здобувати освіту за кордоном – щось із розряду фантастики. Ті ж, хто туди збирається, має свою мету в навчанні.

 

Питання № 1 – еміграція. Ефективний механізм. Їдете на навчання в Британію, отримуєте диплом. Потім знаходите роботу й емігруєте. Абсолютно нормальна схема.

 

Варіант № 2. Ви їдете туди, щоб отримати диплом, попрацювати там декілька років, здобути досвід, повернутися додому, зробити свій бізнес і заробити перший мільйон доларів. Теж чудово.

 

Щодо мене, для багатьох тих справ в Україні, якими я займаюся, британський диплом і не потрібний, за великим рахунком. Я надаю консультації у сфері зв'язків з громадськістю та сфері лобіювання інтересів. Як консультант, я розумію, що все, що я маю продавати – це свої знання. Я працюю із західними партнерами, зокрема з Британії та Сполучених Штатів. І моя освіта, власне мій магістерський ступінь LSE, якраз і дає автоматично той рівень довіри, який в іншому разі мені було б набагато складніше здобути.

 

Це як погони – вчепив, і з ними мені краще.

 

Фото startravel.ua, з архіву автора та освітнього агентства «Бізнес-Лінк»


Поділіться з друзями: