Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


20 Трав 2012

"Граємо Чонкіна" - поки в трійці найкращих спектаклів "Сцени людства"

Читайте більше в рубриці Культура
 

Шостий день театрального фестивалю «Сцена людства» в Черкасах представив глядачам спектакль «Граємо Чонкіна» від столичного театру драми та комедії на лівому березі Дніпра. На думку НародUA, «Граємо Чонкіна» поки сміливо увійшов в трійку найкращих вистав «Сцени людства» 2012 року разом із «Лісовою піснею» львівського театру імені Леся Курбаса та «Тарєлкіним і Расплюєвим» луганського театру.

«Граємо Чонкіна» - історична трагікомедія за романом Володимира Войновича «Жизнь и необычайные приключения солдата Ивана Чонкина» у формі «анекдоту».

 

IMGP4658

IMGP4658

IMGP4658

 

 

Передвоєнні та воєнні будні наївного і майже блаженного солдата, якого безглуздо закинули охороняти літак, що аварійно приземлився у глухому селі. Про нього так само безглуздо забули і так же само оголосили «зрадником Батьківщини».

 

IMGP4658

IMGP4658

IMGP4658

 

Любов, філософія і гуманізм «простих» людей. Парадокси, абсурди й трагікомедія системи, яка розпоряджається життям і долею цих людей.

 

IMGP4658

IMGP4658

IMGP4658

IMGP4658

IMGP4658

 

Утім, «родзинка» спектаклю і режисерського дебюту акторів театру на лівому березі Андрія Самініна та Олександра Кобзаря – це пантоміма, пластика акторів. Вони говорять набагато більше ніж слова й декорації.

 

Актори наче граються зі своєю роллю, з публікою. Ця певна дистанція між роллю та актором дозволяє їм робити неймовірні речі на сцені, які, здавалось би, не мають жодного відношення до персонажу й контексту. Інколи вони виконують майже циркові трюки.

 

Жести, рухи, міміка – саме цим живе й «відкриває» глядачів вистава.

Від перших секунд. Фактично без слів. На одних жестах. Як от «титанічне» витягування пояса з горла, котрого не встигла розчинити «водка», вперши у груди «кірзака»...

 

Перед глядачами постає химерна комедія із різноманітними «казковими» елементами. Вистава наче відбувається паралельно в двох площинах: сюжетній та трюково-пластичній. Звичайно, вони підсилюють й розвивають одна одну.

 

IMGP4658

IMGP4658

IMGP4658

IMGP4658

 

Віталій Салій в ролі Чонкіна попри деяку відірваність від соцреалістичного життя й абсурдність – не негативний. Це такий собі блаженний, майже юродивий, який світ бачить через свої окуляри і не вписуються в цю дивну дійсність.

 

Насправді це доволі світлий образ, в якому відчувається любов. Його любов і любов до нього. Войновича, режисерів і світу.

Це своєрідна радянська модель бравого вояка Швейка.

 

Режисери задіяли чимало цікавих прийомів, зокрема і «близький контакт» з глядачем. Скажімо, коли Чонкін «плаває» серед глядачів, а Дмитро Лаленков без зайвих сентиментів (ще один яскравий персонаж «Плечевой») учить його уму-розуму й оповідає про любов кабана і коханої Чонкіна. Чонкін навіть наступає на чиюсь ногу і каже: «Извините, я на ваш плавник наступил»...

 

Кабан Борька, любов коханої Чонкіна Нюрки - окрема історія. Заради цієї любові, про яку навіть ходять зоофільні легенди, Чонкін та Нюрка ледь не розлучаються.

 

IMGP4658

IMGP4658

IMGP4658

IMGP4658

 

А діалоги Чонкіна з Гладишевим? Жести, міміка, емоції. Михайло Кукуюк зробив свою справу, створивши образ ще одного майже блаженного й сповненого любов'ю дивака. А зміст його ідей який. Скажімо, про «круговорот дерьма»:

 

- Вся наша жизнь происходит из дерьма и в дерьмо опять же уходит... Для хорошего урожая надо удобрить землю дерьмом. Из дерьма произрастают травы, злаки и овощи, которые едим мы и животные. Животные дают нам молоко, мясо, шерсть и все прочее. Мы все это потребляем и переводим опять на дерьмо. Вот и происходит, как бы это сказать, круговорот дерьма в природе. И, скажем, зачем же нам потреблять это дерьмо в виде мяса, молока или хотя бы вот хлеба, то есть в переработанном виде? Встает законный вопрос: не лучше ли, обросив предубеждение и ложную брезгливость, потреблять его в чистом виде, как замечательный витамин?

 

Загалом спектакль попри певну трагічність – світлий і позитивний. Сміятися з трагедії, зі своїх проблем і «катастроф» - це вже вершина комедії та певна життєва мудрість.

Поділіться з друзями: