Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


23 Бер 2012

Нідерландські курчата збирають гроші для українських дітей із синдромом Дауна

Читайте більше в рубриці Соціум
 

У Києві 24 березня відбудеться благодійна вечірка «Tastes like Chicken Kiev 2012» в ірландському пабі O'Brien's. Організатор вечірки – нідерландська благодійна організація The Charity Chicken Foundation. Усі гроші від лотереї будуть спрямовані на розвиток програм для дітей із синдромом Дауна. 

Цих дивакуватих хлопців пізнає весь світ. Їх важко не помітити – огрядні й худі курчата ганяють на роликах, стрибають з парашутом, влаштовують велопробіги. Одна з останніх їхніх витівок – веломарафон з Гамбургу до Амстердаму. Вони подолали відстань у 550 км. І все заради того, щоб привернути увагу суспільства до проблем дітей із синдромом Дауна і зібрати гроші для українських дітей.

 

Я поспілкувалася з "головним курчам" Метью МакГурн.

 

 1234

 

- Привіт, Метью. Як ви знайшли Центр раннього розвитку для дитини із синдромом Дауна?


- Зовсім випадково. В інтернеті зав'язалася розмова з представниками «Даун Синдром». Це не була державна організація, й існувала вона за підтримки батьків, які мають дітей із синдромом Дауна. Український уряд дуже мало їх у цьому підтримує. Ми вирішили їм допомогти, й у червні 2010 року зареєстрували свою благодійну організацію The Charity Chicken Foundation. Через веселі акції ми розказуємо про те, що діти з синдромом Дауна прагнуть так само освіти, вони теж мають мрії та надії, хочуть зробити кар'єру.

 

- Чому ви обрали саме таку форму діяльності?


- Вона проста й гумористична, через неї найлегше привернути увагу. Великі пухнасті курчата організовують заходи, вечори, проводять акції з гумором. Також ці курчата подобаються дітям. А нам подобається, коли нам усміхаються люди, веселяться від наших жартів, біля нас відчувають себе щасливими.


- Яка зазвичай реакція на вашу дивакуватість?


- Люди виявляють до нас інтерес. Наш костюм – це концепт, ідея. Це колір яскравий, колір сонця, через цей колір легко запам'ятовують як нас, так і як і нашу діяльність.

 

- Скільки людей у вашій організації?


- Наша організація дуже маленька, лише вісім людей...

 

- Вісім? – уточнюю я здивовано.

 

- Так. Серед них – четверо курчат, PR-маркетолог, дизайнер, касир, бухгалтер. Ми дуже маленька, незалежна благодійна організація, яка презентує себе світові через велопроїзди, стрибки з парашутом, катання на ковзанах у Нідерландах, Німеччині, Бельгії, Україні... Ми сподіваємося, що так ми зможемо привернути увагу й допомогти тим, кому це потрібно.


...Це звичайні хлопці. Один з них – зварювальник, другий працює в копі-центрі, третій утримує невеличкий бар. Це не власники бізнесу, не управлінці компаній, і в них немає зайвих грошей.

 

- Коли я познайомилася ближче із хлопцями, я була вражена тим, що звичайні люди робить незвичайні речі, - розповідає про благодійників Тетяна Михайленко, директор з програм Центру раннього розвитку для дітей з синдромом Дауна. - До них приєднувалися люди, які казали, що внесуть свої 20 євро, як тільки отримають зарплату. Це не ті люди, яким ці 20 євро – нічого не коштують... Як на мене, це і є розуміння проблеми, ознака толерантного суспільства.

 

Досі невідомо, чому народжуються діти із зайвою 47-ю хромосомою. Народження дитини із синдромом Дауна не залежить від раси, шкідливих звичок чи рівня освіти. Міжнародна асоціація Даун Синдром (DSI) випустила відеоролик "Впустіть нас — Я хочу навчитися" за участю 68 країн, що якраз ілюструє всеохопність цього явища.

 

JavaScript is disabled!
To display this content, you need a JavaScript capable browser.

Поділіться з друзями: