Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


09 Бер 2012

Дитячий письменник серед Шевченківських лауреатів нагадав Януковичу про смиренність

Читайте більше в рубриці Новини - коротко
 

Під час вручення Шевченківської премії Президент України Віктор Янукович заявив, що знаковим є присутність серед лауреатів дитячого письменника.

Про це повідомляє офіційне інтернет-представництво Президента.

 

Зокрема, у своїй промові Віктор Янукович зазначив:

 

«Сьогодні, на святій для кожного українця Канівській землі, ми вже традиційно будемо вітати нових лауреатів Шевченківської премії – поета з Закарпаття Петра Мідянку і художника Анатолія Криволапа, дитячого прозаїка Володимира Рутківського, мистецтвознавця Тетяну Кара-Васильєву і композитора Віктора Степурка. Символічно, що до числа цьогорічних лауреатів потрапили поет, художник і дитячий письменник. Минулого року серед лауреатів не було поета і художника, і ніби чогось бракувало, адже як митець Тарас Шевченко реалізував себе, передусім, у віршах та живописі», - сказав Віктор Янукович.

 

Він також додав, що цей факт має нагадати всім про смиренність.

 

«Те, що до числа лауреатів після кількадесятирічної перерви потрапив дитячий письменник – взагалі знакове явище, що не лише свідчить про оздоровлення нашої літератури, а й нагадує всім нам про смиренність», - підсумував Президент.

 

Для довідки:


СМИРЕННИЙ

1. Який усвідомлює свою мізерність, нікчемність; позбавлений гордовитості.

Списав її [книжку] смиренний слуга господа., брат Веріфікус (Леся Українка, III, 1952, 740); [Гаврило:] Ідіть у фортецю і не забувайте, що сказав вам смиренний божий слуга, полковий дяк (Олександр Корнійчук, І, 1955, 219).

2. Покірний, лагідний.

Бойко сидить на лаві. Смиренний, тихий бойко (Гнат Хоткевич, II, 1966, 420);
//  Який виражає покору, лагідність. На смиренному обличчі старости хижішають темні, з розкиданими прожилками очі (Михайло Стельмах, І, 1962, 639); У панегіричних творах автори піднесено вихваляли того, кому присвячували вірш, а про себе говорили у смиренному, зневажливому тоні (Радянське літературознавство, 5, 1962, 87);
//  Сповнений покори. За сими йшли [у пеклі] святі понури, Що не дивились і на світ, Смиренної були натури. Складали руки на живіт (Іван Котляревський, І, 1952, 128); Й ця смиренна грамота здається королеві нечуваною зухвалістю (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 497).

Інформація з Академічного тлумачного словника

Поділіться з друзями: