Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


13 Лют 2012

Бути третьою дружиною в Єгипті, чи сьомою коханкою в Україні?

Читайте більше в рубриці Соціум
 

Мене виховували у святій вірі, що чоловік у житті жінки має бути один і назавжди, що розлучення це кінець світу, а перелюб – страшний гріх. Як не дивно, я й досі в це свято вірю. Але до бочки моєї віри недавно додали ложку логіки та життєвого досвіду.

Не так давно я побувала в Єгипті. Знічев'я десяток чоловіків-гідів спробували пояснити туристам-гулякам життєві канони мусульманського світу. Чимало я вже знала, оскільки в університеті захищала наукову роботу по ісламу. Однак деякі мусульманські «аксіоми» стали для мене зрозумілішими тільки тут.

 

Зокрема, мені розтлумачили стовпи віри ісламу й роль жінки в мусульманському світі. Попереджаю, цей матеріал не є науковим рефератом, розцінюйте його як власний погляд на жіноче питання.

 

Життя жінки в мусульманському світі вдалося на 50 %, коли пощастило називатися нареченою, і що головне – справа дійшла до шлюбу. А якщо за 9-10 місяців ще й дитя знайшлося – то й на всі 100 %!

 

Ролі в сім'ї розподіляються так:

 

Вона – берегиня домашнього вогнища, дбає про чистоту, затишок і злагоду в сім'ї. Жінка турбується, щоб чоловік був нагодований, сорочка випрана й випрасувана, а в шкарпетках жодної дірки. Головний обов'язок – за дев'ять місяців (у крайньому разі – до року) народити дитину, яка ще міцніше скріплює шлюбний союз. І звісно, на одному «єгиптянченяті» справа не закінчується.

 

Він – добувач мамонтів й охоронець. Він забезпечує сім'ю матеріально, купує будинок й піклується, щоб у ньому для всіх членів родини й гостей вистачило кімнат. Варіант, тимчасово (років так з десять!) перебути в гостинці учотирьох ще з її мамою на окраїні Києва, чи б пак, Каїру – для добропорядного сім'янина не пройде. Також чоловік дбає про старість своїх батьків, неодружених сестер, удів родини, сестер своєї дружини, якщо в тих немає чоловічого плеча тощо.

 

Ідеальний лад, чи не так? Але в мусульманстві збагнули, що чоловік – істота полігамна, тож цілком логічно, що він може мати спокусу забажати чужих жінок.

 

Іслам – наймолодша серед визнаних світових релігій. Вона увібрала в себе традицію попередніх релігій, зокрема, взяла чимало від християнства. А більшості з нас відомо, що в Біблії записано «Не бажай жінки ближнього свого». У мусульманському світі перелюб – страшна кара. Однак між їхнім Божим законом і нашим  є головна відмінність. Для єгиптян і досі кара не є десь там далеко, в пеклі чи на Страшному Суді, який невідомо, чи настане, а тут і зараз, на землі серед своїх ближніх. За зраду жінку можуть жорстоко покарати, вигнавши не просто з дому, а із своєї соціальної групи. І що робити бідолашній без жодних засобів до існування, без родинної підтримки і з прокляттям «племені»? На відміну від зрадливої дружини, блудливого чоловіка карають лише осудом і втратою майна та всіх коштовностей на користь жінки та дітей.

 

І це не просто декларативні заборони, а цілком реальні речі. Тож у такому законі обійтися без перелюбу – фінансово безпечніше. Але й в мусульманстві зрозуміли, що чоловіків не уберегти від перелюбу, коли жінка виставляє свої принади. Тому знайшли вихід із ситуації – одягнути жінку з ніг до голови. Оголені плечі, коліна, лікті, шия – «полуничка» лише для законного чоловіка, чужим – зась! Але, мабуть і цього було замало, щоб вирішити питання полігамності.

 

Було знайдено вигідніше рішення – чоловік може мати офіційно до чотирьох жінок (яке магічне слово для української дійсності – «офіційно»!).

 

Мудреці середньовічного світу збагнули, що нагороду у вигляді ще однієї юної лебідки може собі дозволити лише дуже справедливий чоловік.

 

Чоловік справедливий – це той, який має фінансову можливість збудувати два однаково розкішних будинки, подарувати на однакову вартість коштовності двом дружинам, знаходити однакові ласкаві слова для двох (а не тільки для молодшої та вродливішої!), витримувати ночі рівноцінно. Тож якщо у вівторок він мав тричі секс із Хіврею, просто зобов'язаний мати стільки ж ентузіазму в середу з Минодорою (чи які там єгипетські імена?).

 

Мій знайомий гід – єгиптянин – якось обмовився, що коли був молодим та зеленим, то думав, що буде мати кілька дружин. А тепер йому й однієї забагато (певно, помудрішав!). Його все дивує, як рідна дружина може так багато говорити, і все допитувався, чи українські жінки такі ж балакучі?

 

Інший гід висловив одну цікаву думку, що власне, й наштовхнуло мене до написання цього матеріалу.

 

Він запитав у нашої групи:

- Скільки в мусульманському світі дозволено мати дружин?

На що ми всі гуртом відповіли:

- Чотири!

- А скільки у християнському?

Ми з гордістю вигукнули:

- Одну!

- Ваша правда, офіційно – одну, а не офіційно скільки їх у вас?

 

Запала незручна тиша.

 

Скільки, окрім законного чоловіка, чи дружини, другі половинки шукали втіхи в третіх, четвертих, чи п'ятих частинок... Я не беруся захищати чесність єгипетських чоловіків, чи співати дифірамби якійсь із релігій. Але слухаючи досить розумні зауваження цього вже немолодого єгиптянина, не можу  з ним не погодитися.

 

В Україні досить буденні речі, коли жінка до шлюбу мала кількох чоловіків, про хлопців годі говорити. Щоправда така свобода в стосунках була не завжди. Пригадую, шевченкових Катерин та бабусині суворі настанови про дитину в пелені!

 

ira_v_e

 

Та в роки тотальної емансипації (в розпал жовтневого перевороту та відголосків сексуальної революції із Заходу) радянські жінки відвоювали собі маревне право рівності з чоловіками – на рівні із ними класти шпали, рубати дерева, керувати трактором й мати кількох чоловіків. Як на мене, зовсім непривабливий приз. Особисто мені абсолютно не хочеться втрачати зір перед комп'ютером заради квартири, машини, путівки в Єгипет. Однак добровільно беру на себе цю ношу, прикриваючись недолугим гаслом «Я – жінка самостійна, я сама всього досягаю!».

 

Гаразд, я заробляю словом, сидячи в теплому «кабінеті». А скільки жінок змушені йти у нічні зміни на напівзруйновані заводи чи стояти на морозі, продаючи апельсини та шкарпетки. Чи не вони повинні дбати про родинне вогнище, дітей та коханого, готувати смачний борщ та знати, як заліпити вареник із сиром? Хіба ж це тільки роль жінки в мусульманському світі?

 

Фото: lina-aa.blogspot.com

Поділіться з друзями: